Козацькі кулелійки

Реконструкція Тараса Тимчака «Манюти» та Дмитра Каднічанського «Сіроманця»

кулелійки схема

Рис. 1. Схема кулелійок

До відливання куль служили залізні кулелійки — знаряддя подібні до кліщів на шарнірі з негативами куль у верхніх кінцях і ливарним отвором напроти негативу з одного боку знаряддя [1]. Розкопками І.К. Свєшнікова на місці Берестецької битви переправи знайдено 10 екземплярів. Найбільш розповсюджені кулелійки з довгими, інколи загнутими у нижній частині, держаками (рис. 1). Їх верхні кінці ззовні рівні, пів-кулясті або багатогранні. До винятків належать кулелійки з короткими плоскими держаками (рис. 1). Одна залізна кулелійка з довгими простими держаками у верхній частині має двохстворчасту латунну формочку на шарнірах. По краях однієї половинки формочки розташовані три штифти, що заходять у заглиблення другої половинки (рис. 1).

кулелійки музей

Фото кулелійок з музею у Рівному

Як пише Ігор Кирилович, знайдені кулелійки служили для відливання куль різного калібру (7—16 мм). На підставі куль, виявлених між людськими і кінськими кістками на переправі, археолог зробив висновок, що польсько-шляхетські війська користувались аналогічно виготовленими кулями [1, с. 297].

2-03_kyset 2-02_kuli 2-01_hamanec_muzej

Рис. 2. Свинцеві кулі та гаманці для куль з музеїв у Рівному та Пляшевій

Реконструкція

За основу для реконструкції взято кулелійку з латунними половинками, знайдену під час розкопок Берестецької битви. Латунні половинки виготовлені майстром Романом  (м. Львів). Залізні ручки виготовлено ковалем Святославом (м. Львів) (рис. 3).

Рис. 3. Реконструкція кулелійки (власник Тарас Тимчак «Манюта»)

Рис. 3. Реконструкція кулелійки (власник Тарас Тимчак «Манюта»)

Реконструкція процесу відливання куль

Рис. 4. Процес відливання куль за допомогою кулелійки

Рис. 4. Процес відливання куль за допомогою кулелійки

Ігор Кирилович Свєшніков ствердив, що в процесі відливання куль, після заповнення формочки розплавленим свинцем через ливарний отвір, кулелійку швидко опускали у холодну воду. Виготовлена таким способом куля мала «ливарний хвіст» — виступ лійчастої форми, що поставав у каналі ливарного отвору. «Хвіст» належало зрізати для одержання кулі правильної кулястої форми. Однак, як сказано вище, козаки не завжди дотримувались цього правила і часто ладували зброю кулею з «ливарним хвостом» [1, с. 297].

Нами проведено реконструкцію відливання куль. В процесі відливання, опущено кулелійку з розплавленим свинцем у воду. Проте, вже друге відливання показало помилковість такої дії – від контакту із залишками води свинець починав розбризкуватися і на поверхні кулі утворювалися «вимоїни». Отож, в процесі відливання куль не потрібно опускати кулелійку у воду, свинець дуже швидко застигає.

Список джерел:

Свєшніков І. К. Битва під Берестечком. – Львів: Cлово, 2008. – 352 с.

1 коментар до “Козацькі кулелійки

  1. Михаил

    Здорово дневали, браты-казаки!
    Хорошая, полезная и познавательная статья. Внимательно прочитываю ваши материалы, Но уже пора переходить к казачьему огнестрелу.
    Покоя не дает одна деталь на тыльнике приклада колесцовых (кремневых, фитильных) карабинов.
    По форме она напоминает шарик (грибок) и расположен в верхней части. Возможно, он закручивается и это отвертка (ключ)? Желательно, чтоб карабин (ружье) было в разобранном состоянии.
    Удачи, Михаил.

Залишити відповідь до Михаил Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *