Ніжин. Вересень 1941.

Георгій Топільський

Ніжин. Вересень 1941. Події навколо Ніжина мовою документів.

Частина 1.

Продовження, початок тут

5 вересня 1-й батальйон 92-го прикордонного полку під командуванням капітана Воронова, що перебував у Ніжині з 18 серпня, отримав завдання зайняти оборону в м. Ніжин та прикривати відхід частин РСЧА. Начальником оборони Ніжинського сектора був призначений начальник штабу майор Кудряшов, якому були підпорядковані кілька армійських підрозділів, що на той час були розташовані в Ніжині.

7 вересня 2-а танкова група Гудеріана зайняла Конотоп, а 2-а німецька армія фон Вейхса зав’язала бої в Чернігові

Довідка: 2-а танкова група Гудеріана була створена в листопаді 1940 року. З 29 липня по 21 серпня 1941 року іменувалася, на ім’я командувача, танковою групою «Гудеріан» (Panzergruppe Guderian). З 5 жовтня 1941 року – 2-а танкова армія. В «Операції Барбароса» була однією з двох танкових армій у складі групи армій «Центр».

Радінформбюро: Протягом 7 вересня наші війська продовжували вести запеклі бої з противником на всьому фронті.

8 вересня начальник штабу фронту наказує командувачу 5 армією М.І. Потапову:

«1. Відновити становище на своєму правому фланзі частинами 135 сд, 1 пдб, 244 сп з виходом на р. Десна.

2. Рештою складу армії дозволяється відійти на лівий берег р. Десна і міцно обороняти його у своїх кордонах.

3. 21 армія 8.9 частиною сил свого лівого флангу переходить в наступ у загальному напрямку:

а) Куликівка, Лукашівка;

б) Український, Анісове;

в) Український, Горбов.

4. Штаб 5 армії мати в лісі 6-7 км південно-зах. Ніжин.

Радінформбюро: Протягом 8 вересня наші війська вели бої з противником на всьому фронті.

На Смоленському напрямку двадцяти-шестиденні бої за місто Єльня під Смоленськом закінчилися розгромом дивізії «СС», 15 піхотної дивізії, 17 мотодивізії, 10 танкової дивізії, 137, 178, 292, 268 піхотних дивізій супротивника. Залишки дивізії противника поспішно відходять у західному напрямку. Наші війська зайняли м. Єльня, наша авіація продовжувала наносити удари по військах супротивника на полі бою і знищувала авіацію на його аеродромах. У ніч на 8 вересня наші літаки бомбардували Бухарест. Всі літаки повернулися на свої бази.

9 вересня на прохання командування Південно-Західного фронту Ставка дозволила відвести 5-у армію і правий фланг 37-ї армії на Десну з метою прикриття правого крила фронту. Противник, що наступав з півночі,  відтіснив 5-у армію від Десни і просунувся від Чернігова до Ніжина.

Радінформбюро: Протягом 9 вересня наші війська вели запеклі бої з противником на всьому фронті.

10 вересня.

Зі щоденника Франца Гальдера:

Довідка: Франц Гальдер (Franz Halder). Начальник штабу Верховного командування сухопутних військ вермахту в 1938-1942 роках).

10 вересня 1941, 81-й день війни.

Група армій «Центр». 2-а армія форсувала Десну, розгромив ряд частин противника і просувається в південно-східному напрямку. 2-а танкова група зайняла Ромни і рухається назустріч своєму партнеру – групі Клейста.  Дивно, що супротивник не зробив контратак проти східного крила 2-ї танкової групи. Можливо, причиною цього є великі руйнування нашої авіацією залізничних шляхів противника. ….. 

Група армій «Центр». 2-я армія і 2-а танкова група розгромили противника і зустрічають тільки опір розрізнених частин.

Радінформбюро: Протягом 10 вересня наші війська продовжували вести запеклі бої з противником на всьому фронті.

У цей час на північ від Ніжина оборону тримають підрозділи 5 армії генерал-майора М. І. Потапова зі штабом в Монастирище. На схід від них – підрозділи 21 армії, якою командує генерал-лейтенант В.І. Кузнєцов. На західному фланзі – підрозділи 37 армії під командуванням генерал-майора А.А. Власова.

Василь Іванович Кузнєцов

Василь Іванович Кузнєцов

Довідка: Генерал-лейтенант Василь Іванович Кузнєцов народився 3 (15) січня 1894 року, у селі Усть-Усолка Солікамського повіту Пермської губернії (нині Чердинскій район Пермського краю).  У 1915 році призваний до російської армії, учасник Першої світової війни. У 1916 році закінчив школу прапорщиків, підпоручик. У Червоній Армії з 1918 року. У Громадянську війну командував ротою, батальйоном, стрілецьким полком. Після війни командував полком, дивізією, корпусом, Вітебською армійською групою. 7 жовтня 1938 року був затверджений членом Військової ради при народному комісарові оборони СРСР. На початку Великої Вітчизняної війни його 3-я армія була оточена під Гродно. Наприкінці липня 1941 року вийшов з оточення в районі Рогачова. Штаб 3-ї армії об’єднав під своїм керівництвом війська в районі Мозиря. У серпні 1941 очолив 21-у армію Центрального, пізніше Південно-Західного фронту. Після розгрому Південно-Західного фронту в Київській битві,  у листопаді 1941 – травні 1942 р.  В. І. Кузнєцов командував 1-ю Ударною армією Західного, потім Північно-Західного фронтів, брав участь у Московській битві і  наступі радянських військ взимку-навесні 1942 року. У липні 1942 очолив нову 63-ю армію Сталінградського фронту, брав участь у Сталінградській битві. У грудні 1942 – грудні 1943 року командував 1-ою гвардійською армією. З травня 1943 – генерал-полковник. З грудня 1943 по березень 1945 – заступник командувача військами 1-го Прибалтійського фронту. З березня 1945 року – командувач 3-ї ударної армії 1-го Білоруського фронту. Під керівництвом В. І. Кузнєцова армія брала участь у Берлінській операції. 1 травня 1945 року бійці 3-ї ударної армії підняли над рейхстагом Прапор Перемоги. З 1960 року у відставці. Василь Іванович помер в 1964 році і був похований на Новодівичому кладовищі в Москві.

Андрій Андрійович Власов

Андрій Андрійович Власов

Довідка: Генерал-майор Андрій Андрійович Власов   народився 14 вересня 1901 року в селі Ломакине, Нижегородської губернії Російської імперії, нині Гагінського району Нижегородської області. У січні 1940 року генерал-майор Власов призначений командиром 99-ї стрілецької дивізії, яка в жовтні того ж року була нагороджена перехідним Червоним Прапором і визнана кращою дивізією в Київському військовому окрузі. На початку війни під Львовом, обіймав посаду командира 4-го механізованого корпусу. За вмілі дії отримав подяку і, за рекомендацією М. С. Хрущова, був призначений командувачем 37-ю армією, яка захищала Київ. Після жорстоких боїв розрізнені з’єднання цієї армії зуміли пробитися на схід, а сам Власов був поранений і потрапив у госпіталь. У листопаді 1941 року Сталін наказав йому сформувати 20-у армію, яка повинна була боронити столицю. 5 грудня 1941 року в районі села Червона Поляна (що знаходиться в 32 км від Московського Кремля) 20-а армія під командуванням генерала Власова зупинила частини німецької 4-ї танкової армії, внісши вагомий внесок у перемогу під Москвою. 20-я армія вибила німців з Солнечногорська і Волоколамська. 8 березня 1942 року генерал-лейтенант А. А. Власов був призначений заступником командувача військами Волховського фронту. 20 квітня 1942 р. А. А. Власов був призначений командувачем 2-ї ударної армії, залишаючись за сумісництвом заступником командувача Волховського фронту. 11 липня 1942 року потрапив у полон. Власов погодився співпрацювати з нацистами і очолив «Комітет визволення народів Росії» (КОНР) і «Російську визвольну армію» (РОА), що були складені з полонених радянських військовослужбовців. 12 травня 1945 року був захоплений військовослужбовцями 25-го танкового корпусу 13-ої армії 1-го Українського фронту неподалік від міста Пльзень, Чехія. 1 серпня 1946 року за вироком Військової колегії Верховного Суду СРСР повішений.

11 вересня.

Фрагмент мапи німецького Генштабу 11.09.41

Фрагмент мапи німецького Генштабу 11.09.41

Розвід-зведення № 78 штабу Південно-Західного фронту 11.9.41 6.00.

1) Угруповання і зосередження.

Сили противника, що протистоять ПЗФ, на 10.9.41 групуються наступним чином. На правому фланзі фронту, на ділянці Камінь, Озаричі, Конотоп, Бахмач, діє мото мех. угруповання у складі 3, 4 тд (танкової дивізії) і 10 мд, (мото мех дивізії) ,направляючи свої удари на Конотоп, Бахмач, Ромни та позначивши удар на Путивль, Ворожба. Не виключена можливість висунення на ці напрямки 1-2 мото мех. дивізій для розвитку успіху з інших напрямків.

На ділянці Бахмач, Обмачево, Ядути, Максаки, Дроздівка діють дивізія СС «Райх», 1 кд (кавалерійська дивізія), 293, 112, 45, 131 пд (піхотна дивізія) (раніше вказувалося про дію на даній ділянці 258 пд; ці відомості потребують перевірки, так як за даними БФ (Білоруський фронт) остання діє на Брянському напрямку).

З напрямку Чернігів на південь розвивають успіх 260, 134 і 17 пд, маючи на глибині до однієї пд.

З рубежу р. Десна на ділянці Козеріг, Остер в східному напрямку діють 98, 111, 113, 262, 62 пд і 11 тд.

2) Дії противника.

Чернігівський напрямок. Противник протягом 10.9 продовжував розвивати успіх на всій ділянці даного напрямку і до 15.00 10.9 частинами 134 і 260 пд вийшов на рубіж Хотинівка, Олишівка, Ладинка; передовими частинами до 19.00 підійшов до Плоске.

Частинами, мабуть, 17 пд до 15.00 вийшов на рубіж Шестовиці, Козероги.

Висновок:

1. Мото мех. підрозділи противника, прорвавши фронт правофлангової армії, поширюються в напрямку Ромни, Миргород.

Крупні сили противника розвивають успіх в напрямку Козелець, Ніжин з півночі і заходу.

Бойове розпорядження № 00416. Штаб Південно-Західного фронту  Прилуки. 11.9.41. 5.40.

Група військ ввіреній Вам армії, що діє на напрямку Козелець, за своїм складом і силою цілком достатня не тільки протистояти, але і знищити супротивника, що знаходиться проти неї.

Військова рада фронту вимагає рішучих дій від цієї групи військ в цілях знищення групи противника, що проривається, і встановлення тісного зв’язку з лівим флангом 5 армії.

Кирпонос      Бурмістенко           Тупиков

Зі щоденника Франца Гальдера:

11 ВЕРЕСНЯ 1941, 82-Й ДЕНЬ ВІЙНИ.

Група армій «Центр». 2-я армія і 2-а танкова група просуваються вперед. На решті фронту групи армій очікуються подальші атаки противника у смугах 12-го і 20-го армійських корпусів. В іншому – відносно спокійно.

Уранці 11 вересня маршал Будьонний направляє в ставку Верховного головнокомандування телеграму:

З Полтави 11 вересня 1941. 8.15. Верховному головнокомандувачу товаришеві Сталіну.

Військова рада Південно-Західного фронту вважає, що в обстановці що склалася, необхідно дозволити загальний відхід фронту на тиловий рубіж ….. Зволікання з відходом Південно-Західного фронту може спричинити до втрати військ і величезної кількості матеріальної частини.

У крайньому випадку, якщо питання з відходом не може бути переглянутим, прошу дозволу вивести хоча б війська і багату техніку з Київського укріпленого району. Ці сили та засоби безумовно допоможуть ПЗФ протидіяти оточенню противником.

Будьонний    Хрущов        Покровський 

У той же день відбулася розмова Сталіна з Кирпоносом. Відхід військ не був дозволений.

Сталін: «Ваша пропозиція про відведення військ на рубіж відомої Вам ріки мені здається небезпечною …. 

Перестати, нарешті, займатися шуканням рубежів для відступу, а шукати шляхи опору».

Положення військ на вечір 11.09.41. Фрагмент схеми сайту «RKKA in World War II»

Положення військ на вечір 11.09.41. Фрагмент схеми сайту «RKKA in World War II»

На той час на підступах до Ніжина корпусам 2-ї армії Вейхса протистоять:

У складі 5 армії М.І. Потапова – 15-й стрілецький корпус під командуванням генерал-майора К.С. Москаленко, в який входила 135 стрілецька дивізія під командуванням Ф.Р. Смехотворова, яка безпосередньо прикривала Ніжин, і 62 стрілецька дивізія під командуванням полковника М.П. Тимошенко

У складі 21 армії В.І. Кузнєцова, що відступила до Ніжина від Гомеля: 66-й стрілецький корпус (55-я, 232-я і 75-а стрілецькі дивізії), 28 стрілецький корпус, 67 стрілецький корпус

Кирило Семенович Москаленко

Кирило Семенович Москаленко

Довідка: Командир 15-го стрілецького корпусу генерал-майор Кирило Семенович Москаленко (справжнє прізвище Москальов,) народився 11 травня (за старим стилем 28 квітня) 1902 року в селі Гришине Бахмутського повіту Катеринославської губернії, нині Красноармійського району Донецької області. Українець. З вересня 1941 року К. С. Москаленко – командир 15-го стрілецького корпусу у складі 5-ї армії Південно-Західного фронту, воював з ним під містами Чернігів, Ніжин, Ічня, Пирятин. Потім командував кінно-механізованою групою військ 13-й армії Південно-Західного фронту. У дні контрнаступу радянських військ під Москвою брав участь у звільненні м. Єлець. У грудні 1941 року призначений заступником командувача 6-ю армією Південно-Західного фронту і потім т.в.о. командувача цією армією. 6-а армія під командуванням К. С. Москаленко брала участь у визволенні м. Ізюм та м. Лозова. З 12 лютого 1942 року – командир 6-го кавалерійського корпусу, з березня по липень 1942 року – командувач 38-ю армією (Валуйсько-Россошанська оборонна операція). З липня 1942 року командував 1-ю танковою армією, з якою брав участь в боях на дальніх підступах до Сталінграда (липень-серпень 1942 р.). У серпні 1942 року був призначений командувачем 1-ї гвардійської армії, з якою до жовтня 1942 року брав участь у Сталінградській битві.

У жовтні 1942 року був призначений командувачем 40-ю армією, з якою в 1943 році брав участь у першому визволенні Харкова, Курській битві, форсуванні Дніпра. З жовтня 1943 року й до кінця війни знову був командувачем 38-ю армією. З цією армією в складі 1-го Українського, 2-го Українського і 4-го Українського фронтів генерал-полковник К. С. Москаленко в 1943 році звільняв Київ. У 1944 році брав участь у Житомирсько-Бердичівської, Проскурівсько-Чернівецької, Львівсько-Сандомирської, Карпатсько-Дуклінської (штурм Дукельського перевалу), операціях В 1945 роках – в Західно-Карпатський, Моравсько-Остравський, Празький наступальних операціях. Після війни К. С. Москаленко командував 38-ю армією в Прикарпатському військовому окрузі. З серпня 1948 року – командувач військами ППО Московського району (згодом Московського округу). З червня 1953 р. – командувач військами Московського військового округу. Помер 17 червня 1985.

Федір Никандрович  Смехотворов

Федір Никандрович Смехотворов

Довідка: Командир 135 стрілецької дивізії у складі 15-го стрілецького корпусу 5-ї армії Федір Никандрович  Смехотворов  народився в 1900 році. У Червоній Армії з 1919 року. Учасник Громадянської війни в Росії. Перед війною – заступник командувача військами Харківського військового округу. З 13 червня 1940 року командир 135-ї стрілецької дивізії. У січні 1942 року призначений командиром 193-ї стрілецької дивізії, яка в другій половині вересня 1942 року була включена до складу 62-ї армії, що тримала оборону в Сталінграді. З 14 травня по 1 серпня 1943 року командував 106-ю стрілецькою дивізією у складі 70-ї армії Центрального фронту. 1 серпня був важко поранений осколком від снаряда, 23 серпня 1943 року нагороджений другим орденом Червоного Прапора У період з 4 серпня 1946 року по 23 лютого 1949 генерал майор Смехотворов Ф. Н. був начальником Ташкентського піхотного Червонопрапорного і ордена Червоної Зірки училища імені В. І. Леніна. Потім жив у Москві. Помер у Москві в 1989 році.

Радінформбюро: Протягом 11 вересня наші війська вели запеклі бої з противником на всьому фронті.                                  

                            

3 коментарі до “Ніжин. Вересень 1941.

  1. BornLeon

    Цікавий матеріал. Помітно, що автор зробив грунтовне дослідження теми. Мене цікавить одне питання, не про Ніжин, але по темі 🙂 Цитата “На ділянці Бахмач, Обмачево, Ядути, Максаки, Дроздівка діють дивізія СС «Райх»…” Як Ви вважаєте, чи справді була ця відома дивізія в той час у вказаному районі? Я бачів навіть відмітку про розташування на німецьких військових картах в тому районі, але все одно є причини не вірити цій інформації.

    1. Автор

      Дивізія СС «Рейх» (Das Reich) ще в червні увійшла до складу 2 – ї танкової групи генерала Гудеріана у складі групи армій «Центр».
      У публікації «Ніжин. Вересень 1941» наведені фрагменти карт ГШ за 12, 13, 14 вересня. На них бачимо, що 11.09 Das Reich знаходиться в районі Борзни, 12.09 вона переміщається південніше в район Плиски , 13 продовжує рух у бік Ічні , зайнявши Крупичполе , 14 займає Ічню і продовжує рух на Прилуки .
      15 вересня дивізія займає Колісники , 16-18 підходить до Прилук .
      Вочевидь, 11.09 розвідка не помилилася , повідомляючи про присутність дивізії СС «Рейх».
      Згодом вона була перекинута на центральну ділянку Східного фронту для наступу на Москву.

  2. BornLeon

    Дякую за відповідь! Так і є, сьогодні переглядав бойовий шлях 117 сд, знайшов там спогади про СС “Райх”.

Залишити відповідь до BornLeon Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *