Ніжин. Вересень 1941. Події навколо Ніжина мовою документів. Частина 2.

Георгій Топільський 

3. Ніжин. Вересень 1941. Події навколо Ніжина мовою документів.

Частина 2.

Продовження, попередня частина тут

12 вересня С.М. Будьонний був відсторонений від посади головнокомандуючого Південним напрямком. Замість нього 12 вересня 1941 року головнокомандуючим призначено маршала С. К. Тимошенко.

Фрагмент мапи німецького Генштабу 12.09.41

Фрагмент мапи німецького Генштабу 12.09.41

Зі щоденника Франца Гальдера:

12 вересня 1941, 83-й день війни.

Обстановка на фронті ввечері:

На півдні 1-а танкова група почала просування. Очікується, що завтра вона з’єднається з групою Гудеріана. Командування групи армій, припускаючи, що супротивник почав відведення своїх військ з закруту Десни, Дніпра на схід, віддало наказ на переслідування з урахуванням задуму на створення великого котлу в районі річці Сула, Ромни. Масовий відхід противника (на деяких ділянках по три автоколони в ряд) через Лохвицю на схід є – принаймні, так здається – евакуацією робітників (зайнятих на будівництві укріплень) і біженців.

Оперативне зведення штабу Південно-Західного фронту № 0147 до 22 години 12 вересня 1941 р. про бойові дії військ фронту.

(Надається частково.)

Армії ПЗФ протягом дня вели бої на Роменському, Козелецькому і Кременчуцькому напрямках. Фронт прорваний мех. групою противника на Роменському напрямку.

Противник, заволодівши Ромни, поширюється танковими групами на південь і південний схід. На фронті 38 армії противник, прорвав фронт 297 сд (стрілецька дивізія), розвиває наступ в напрямку Глобине.

2. 21 армія. (Кузнєцов)

Частини 21 армії, перейшовши в наступ з ранку 12.9 своїми правофланговими частинами і стримуючи супротивника в центрі і на своєму лівому фланзі, протягом дня вели запеклі бої на всьому фронті.

До 18.00 частини армії займали положення:

67 ск (стрілецький корпус), маючи перед собою до двох пд противника, вийшов на фронт: 42 сд – південна околиця Бахмач; 277 сд – південно-захід. окол. Бахмач; 24 сд – південно-захід. окол. Бахмач, Стрільники.

28 ск – веде бій з 45 пд противника і частинами СС.

219 сд, відбивши дві атаки піхоти і танків противника з Борзна, знищила 3 танки, 3 бронемашини і, відрізавши піхоту від танків, веде бій південніше Борзна.

187 сд – південно-захід. окол. Борзна, Оленівка. 117 сд – Оленівка, вис. 130.0 (3 км півн.-схід. Оленівка).

66 ск, маючи перед фронтом до двох пд (ймовірно, 293 і 171 пд), займає фронт: 232 сд – півд. окол. Комарівка, Евлашевка, Смоляж. 75 сд – півд. окол. Смоляж, півд. окол. Заньки.

266 сд – веде бій на висотах північ. 2 км Веркіївці.

3 кк, (кавалерійський корпус) (такого корпусу не знайдено, у складі 21 армії  була 32 кавалерійська дивізія – автор) 55 сд, 2 пдк (повітряне десантний корпус) з ранку 12.9 перейшли в наступ з району Голенкі на Бахмач.

Відомостей про становище частин наприкінці дня штарм (штаб армії) не має.

214 пдб – (повітряне десантна бригада) резерв командарма в районі Івангород.

Штарм 21 – Івангород.

3. 5 армія  (Потапов)

Противник передовими частинами оволодів Кукшин, Ліхачьово, Хрещате, Патюха.

Частини армії займають положення (дані до ранку 12.9):

 15 ск. 204 і 1 пдб, 35 тд – висота 126.1, висота 123.3. 135 сд – висота 127.3. (всі пункти 6-8 км північ. Плоске).

31 ск (залишки 200, 193,195 і 215 сд) на рубежі Мрин, Киселівка, Адамівка – висувається на рубіж Ліхачьово, Держанівка.

Залишки 45 і 62 сд – в 15 ск.

Зведений загін прикордонних частин прикриває Веркіївка.

Штарм 5 – Синяки.

4. 37 армия (Власов)

Продовжувала вести бій на правому фланзі в районі Козелець, Вовча Гора, в центрі і на лівому фланзі частини армії, обороняючи займаний рубіж, вели бій з противником, що намагається наступати проти 284 сд.   ….

Захватаєв

 У цій та наступних оперативних зведеннях наводяться дані тільки по деяких підрозділах 21-й і 5-й армії, з якими вдалося здійснити зв’язок. З іншими підрозділами 21 армії та 5 армії зв’язок вже був відсутній.

293-я і 134-а піхотні дивізії армії Вейхса в районі Ніжина намагаються пробитися на стику між 21-й і 5-й арміями, створюючи загрозу оточення 21-ї армії Кузнецова.

На ніжинському напрямку у складі 2 німецької армії діє 43 армійський корпус (XXXXIII. Armeekorps), під командуванням генерала піхоти Готхарда Хейнрици (Gotthard Heinrici). У його складі 131-а і 134-а піхотні дивізії.

Готхард Хейнрици

Готхард Хейнрици

Довідка: Генерал піхоти Готхард Хейнрици (Gotthard Heinrici) народився 25 грудня 1886 року в місті Гумбіннен, Східна Пруссія (зараз м. Гусєв Калінінградська область). В армії з березня 1905 року. Учасник Першої світової війни.  Він був родичем генерала Герда фон Рундштедта і був одружений на Гертруді Хейнрици, наполовину єврейці. Дозвіл на шлюб йому видав особисто Гітлер.  Хейнрици відрізнявся релігійністю і регулярно відвідував церкву. Через це він не користувався популярністю у керівництва нацистської Німеччини. Його стосунки з Гітлером і Герингом також були натягнутими, можливо через відмову Хейнрици вступити в НСДАП. У 1940 р. брав участь у прориві лінії Мажино у Франції. Командував 43-м армійським корпусом. 26 січня 1942 року він прийняв командування 4-ю армією, якій належало тримати оборону проти військ Червоної Армії в ході контрнаступу під Москвою. Наприкінці 1943 року Хейнрици був відправлений Герингом в санаторій в Карлсбаді «для відновлення здоров’я». Ходили чутки, що це було зроблено як покарання за відмову Хейнрици спалити при відступі Смоленськ. У 1944 році Хейнрици був направлений до Угорщини для командування 1-ю танковою армією і приєднаною до неї угорською 1-ю армією. В результаті його дій 1-а танкова армія, після впертої оборони Угорщини, відступила до Словаччини, зберігши відносну боєздатність. За оборону Угорщини 3 березня 1945 Хейнрици отримав Мечі до свого Лицарського хреста з дубовим листям. Здався в полон британським військам 28 травня 1945. Утримувався у таборі для військовополонених до 19 травня 1948 року. Помер 13 грудня 1971 року.

Безпосередньо до Ніжина підступають з’єднання 35-го Головного командування особливого призначення – Höheres-Kommando zbV XXXV -. (На карті позначена як H.Кdo. XXXV), яке також входило у склад 2-ї армії. Командував з’єднанням генерал артилерії Рудольф Кемпфе (Rudolf Kaempfe).

У складі 35-го командування знаходились 45-а і 293-я піхотні дивізії

Рудольф Кемпфе

Рудольф Кемпфе

Довідка: Генерал артилерії Рудольф Кемпфе (Rudolf Kaempfe) народився в Москві 10.04.1883 року У січні 1942 року прийняв командування 35-м армійським корпусом, в який було переформовано його з’єднання. 31 жовтня 1942 відмовився від командування і був звільнений у запас. У 1944 році заарештований за підозрою в причетності до замаху на Гітлера. З 9 травня 1945 року у радянському полоні, звільнений 30.09.1949.  Помер у Штутгарті 23 грудня 1962 року.

92-й прикордонний полк,  що перебував у Ніжині, отримав наказ відійти в район м. Суми. Боїв у районі Ніжина полк не вів.

Радінформбюро . Протягом 12 вересня наші війська вели бої з противником на всьому фронті. Після запеклих боїв наші війська залишили місто Чернігів.

13 вересня.

Зі щоденника Франца Гальдера:

13 вересня 1941, 84-й день війни.

1-а танкова група швидко просувається на північ. 6-а і 2-а армії, а також 1-а танкова група поступово змикаються. Проводиться поетапне виведення дивізій з дніпровської ділянки фронту і перекидання їх в смугу 17-ї армії. У центрі Східного фронту – спокійно.

Обстановка ввечері:

На південній ділянці фронту.

 2-а і 1-а танкові групи вийшли на оперативний простір. Кільце навколо противника в межиріччі Десни і Дніпра практично замкнуто. Мають відбутися бої з частинами противника, які намагатимуться вийти з оточення. На іншому фронті виключно спокійно; відмічається насамперед повна бездіяльність авіації.

Оперативне зведення штабу Південно-Західного фронту № 0149 до 22 години 13 вересня 1941 про бойові дії військ фронту.

(Надається частково)

Війська ПЗФ ведуть напружені стримуючі бої на конотопському, ніжинському, остерському напрямках в умовах виходу великих мото мех. частин противника з конотопського і незначних сил з кременчуцького напрямків на всі комунікації армій і фронту.

2. 21 Армія (Кузнєцов)

За донесенням командувача 21 А (армія) частиною 3 кк (кавалерійський корпус), наступаючі в напрямку Бахмач, Конотоп з’єдналася з частинами 40 А.

2 пдк (повітряне десантний корпус) з 43 кд, що відстала, ведуть бій з противником в районі Гайворон.

67 ск. (42, 24 і 55 сд) о 15.00 вели бій на рубежі Григорівка, Варварівка з противником силою до двох пп (піхотний полк) і однієї тд.

28 ск (219, 187 і 117 сд). Частини корпусу вели бій в оточенні в районі Велика Загорівка, Мала Загорівка і окремими групами виходить в район Плиски. У 11.00 60 танків з мотопіхотою противника атакували в напрямку Плиски і вийшли в район Івангород, Хвастовци. У район Хвастовци, Івангород викинутий резерв – до 500 бійців. Результати бою невідомі.

66 ск (232, 75 і 266 сд) вів бій на рубежі Сиволож, Кошелівка, Веркіївка.

10.00 противник, відтіснивши слабкі частини 135 сд 5 армії, зайняв півн.-зах. частину Ніжин.

Рішення командувача армією: силами 24 і 277 сд атакувати противника в напрямку Хвастовци, Івангород і вийти на рубіж Григорівка, Мартинівка, Більмачевка. Залишками частин 28 ск зайняти рубіж на південь від Івангород.

266 сд атакувати на південь у напрямку Ніжин з завданням оволодіння останнім. Правий фланг 66 ск з настанням темряви відвести на рубіж Красний, Печі

Штарм 21 – Ічня

3. 5 армія  (Потапов)

5 армія, стримуючи переважаючі сили противника, веде бій на рубежі:

62 сд – Захід. окол. Ніжина, Синяки фронтом на схід.

135 сд і 35 тд – (без танків) – Григорівка,  Мрин.

215 сд (мд) – У районі Носівка, точне положення не встановлено

1 пдк – в районі Тертишники

45 сд – У районі Донін

Противником зайнято  півн.-зах. окол. Ніжин, Плоске, Мрин

200 сд – Веде бій на рубежі Мрин, Киселівка

193 і 195 сд – Киселівка, Адамівка.

295 сд – Одним сп (стрілецький полк)- в районі Козари, другий сп підпорядкований 37 А

124 сд – в районі Володькова Дівиця

Противником зайнято Кобіжча

Частини 5 армії нечисленні, озброєння переважно тільки гвинтівки, і неорганізовані.

Штарм 5 – Галиця.

4. 37 армія  (Власов)

Правофлангові частини вели стримуючі бої на рубежі Данівка, півд. окол. Козелець, Одинці, Бобруйки, Булохово, Беремицьке. У напрямку Чесновци, Тополі проти 41 сд наступає до пп. Проти 147 сд в напрямку Остер, Одинці, Арбутин – до пп з 15 важкими танками. З району Вовча Гора на південь наступає до пп супротивника проти правого флангу 87 сд. На іншому фронті – оборонний бій.

Розвід. частини противника, що діяли в стику між 5 і 37 А, зайняли м. Кобижча, і дрібні групи проникли у м. Бобровиця, де з ними веде бій залізн. шляховий батальйон.

Тупиков         Соловйов       Захватаєв

Фрагмент мапи німецького Генштабу 13.09.41

Фрагмент мапи німецького Генштабу 13.09.41

Як випливає з відміток на мапі німецького Генштабу, 13 вересня до Ніжина увійшли частини 293-ї піхотної дивізії під командуванням генерал-лейтенанта Джастіна фон Обернітца.

Довідка:  Командир 293 піхотної дивізії генерал-лейтенант Джастін фон Обернітц (Generalleutnant Justin von Obernitz) народився 30 грудня 1884 року в Machnitz біля Вроцлава (Breslau). В армії з 1904 року. 18 серпня 1905 р. одержав звання лейтенанта, в 1915 році – капітана. З 1917 року – співробітник Генштабу. У 1938 році він генерал-майор. У 1940 р. призначений командиром 24-ї піхотної дивізії в чині генерал-лейтенанта. З червня 1940 року він командує 293 піхотною дивізією в Бретані, Франція, з нею він вступає у війну з Радянським Союзом у складі 2 армії групи армій «Центр». Після Київської битви бере участь у битві під Курськом. У лютому 1942 року він переходить командувати резервними військами в Данії. У листопаді 1942 р. в зв’язку з хворобою вийшов у запас і в червні 1943 року демобілізований з армії.  Помер 24 вересня 1955 р в Леверкузені.

Згадують ніжинці, що були тоді дітьми: «Вони йшли колоною по троє, а мирні жителі, все більше старі, жінки і діти, стояли біля своїх дворів і дивилися на окупантів. У колоні йшли переважно молоді хлопці…»

«Німці йшли пішки і було багато велосипедистів. На велосипедах були великі багажники і біля кожного велосипеда йшли місцеві хлопці, це німці по дорозі брали молодь, щоб допомагали. Вони розквартировувалися по вулицях по домівках …»

Льотчик-винищувач Ф.Ф. Архипенко, що був у ці дні на аеродромі Салтикова Дівиця. згадує: «…. налетіли німецькі бомбардувальники, вийшли на кордон аеродрому танки, їх вогонь коригував Хе-126 і все, що було на льотному полі, німці знищили. Це була трагедія …. деякі авіаційні полки, в тому числі і наш 17 ІАП, залишився в оточенні. Небагато було тих, що зуміли відлетіти.»

На сході від Ніжина в районі Лохвиця-Лубни між німецькими танковими арміями, що рухались назустріч одна-однієї,  залишилося 30-40 км.

Увечері 13 вересня начальник штабу Південно-Західного фронту генерал-майор В.І. Тупіков доносить до Генштабу:

….

б) Фронт оборони Кузнєцова зламаний остаточно, і армія фактично перейшла до рухомої обороні.

в) Армія Потапова також не може стабілізувати фронт і веде рухливу оборону. У стик з 37-ю армією прорвався на Кобижчу супротивник.

г) 37-я армія (Власов) чинить опір більш стійко, але і в неї обстановка наростає не на її користь.

….

Становище військ фронту ускладнюється наростаючими темпами.

 

Відповідь Генштабу:

Командувачу ПЗФ, копія Главкому ПЗФ.

Генерал-майор Тупиков представив у Генштаб панічне донесення. Обстановка, навпаки, вимагає збереження виключно холоднокровності і витримки командирів усіх ступенів. Необхідно, не піддаючись паніці, вжити всіх заходів до того, щоб утримати займане становище і особливо міцно утримувати фланги. Треба змусити Кузнєцова (21 А) і Потапова (5 А) припинити відхід. Треба вселити всьому складу фронту необхідність уперто битися, не оглядаючись назад, необхідно виконувати вказівки тов. Сталіна, що надані Вам 11.9.

Шапошников.

Радінформбюро: Протягом 13 вересня наші війська вели запеклі бої з противником на всьому фронті.

14 вересня командування фронтом ще намагається виправити становище і віддає командуючому 21 армією В.І. Кузнєцову і командувачу 5 армією М.І. Потапову наказ атакувати противника.

Бойове розпорядження штабу Південно-Західного фронту № 00432 від 14 вересня 1941 р. командувачу військами 5-ї армії.

1. Противник протягом 13.9 проводив запеклі атаки з фронту, одночасно з введенням нових резервів мото мех. частин продовжував вихід на конотопському і кременчуцькому напрямках на комунікації армій і фронту.

2.  Правіше 21 А лівим флангом оволодіває Ніжин, основними силами переходить до оборони кордону Григорівка, Більмачевка, Печі.

Лівіше 37 А своїм правим флангом завдає короткий удар в напрямку Кобижча, з метою змикання з флангом 5 армії. Іншими частинами утримує рубіж Курганське, Пушкарьов, Булохово, Беремицьке і далі по р. Десна.

Командуючий фронтом наказав:

5 армії продовжувати 14.9 утримувати займаний рубіж, частиною сил лівого флангу завдати короткий удар в загальному напрямі на Кобижча в цілях змикання з флангом 37 армії.

Ставлю особливим завданням встановлення тісного контакту та зв’язку на ваших флангах з сусідами

Тупиков          Соловйов

Однак виконати це завдання вже не вдалося.

Оперативне зведення штабу Південно-Західного фронту № 0150 до 10 години 14 вересня 1941 про бойові дії військ фронту.

(Надається частково.)

2. 21 армія. (Кузнєцов)

Протягом другої половини дня 13.9 і в ніч на 14.9 вела запеклі бої з переважаючими силами противника, що спрямовували головний удар у напрямку Івангород, Ічня. Одночасно до двох пд противника тіснять частини 67 ск з району Бахмач.

До ранку 14.9 частини армії ведуть бій на фронті:

67 ск, – маючи перед фронтом до двох пд противника, відійшов:

24 сд – південно-зах. окол. Дмитрівка,  х. Приют (2 км півд.-схід. Гайворон),

55 сд – на фронті Рубанка, Мартинівка,

42 сд – південно-зах. окол. Пільмачевка, півн.-зах. Максимівка, останній зайнятий противником.

2 пдк і 43 кд – до 18.00 13.9 вели бій вздовж залізниці від Гайворон до Дмитрівка. Положення на ранок – не встановлено.

28 ск – будучи оточений по частинах в районі Вел. Загорівка, Оленівка, продовжує виходити дрібними групами в район Ічня.

66 ск – займає фронт: Омбиш, Хороше озеро, Бурковка.

266 сд – веде бій за Ніжин.

Штарм 21 – Ічня.

3.  5 армія (Потапов)

Продовжує вести безперервні важкі бої, намагаючись всіма силами затримати наступ сил противника, що переважають, прагнуть охопити фланги і вийти в тил армії. Частини налічують десятки бійців.

Бої йдуть на рубежах:

1 пдк – залишив Ніжин, зайняв рубіж – північ. окол. Курилівка, Талалаївка

62 сд – південно-захід. окол. Ніжин, півд. окол. Синяки.

45 сд – півд. окол. Синяки, х. Сулак.

228 сд – в оточенні – у лісі північ. і північ.-західніше Іржавець.

Полк 295 сд і залишки 215 мд – у лісі 3.5 км північ. Іржавець

1 птабр (протитанкова артилерійська бригада) – прикриває окремими гарматами шляхи, що йдуть у напрямку Козелець, Кобижча.

35 тд – в районі Верхній Хутір (9 км захід. Григорівка).

135 сд – в район х. Пігунов.

Противником зайняті Синяки та Кропивня.

31 ск – обороняє лівий берег р. Остер на фронті х. Козлов, Киселівка, Адамівка (Киселівка і ліс південніше – супротивник), за винятком. Козари.

Штарм 5 – Галиця.

4. 37 армія (Власов)

Продовжує вести стримуючі бої правофланговими частинами. Противник веде безперервний наступ силою до двох пд з танками з Козелець на південь на Остер в напрямку Савіна. До 10.00 14.9 правофлангові частини армії відійшли і ведуть бій на рубежі Нечаговка, Сокирин, Святоє, Савіна, північ. окол. Євминки, маючи заслін від групи противника, що наступає з м. Кобижча в напрямку Лукашівка.

На фронті 131 сд – Кріхаево, Соболівка і 171 сд – Воропаєво, Тарасовичі, Сваром’є змін немає.

Начальник штабу ПЗФ генерал-майор Тупиков

Військовий комісар штабу фронту полковий комісар Соловйов

За начальника Опер відділу полковник Захватаєв

 

14 вересня о 18 годині 20 хвилин південніше Лохвиці зустрілися передові загони німецьких танкових груп. 16-а танкова дивізія увійшла до Лубен. Кільце оточення було замкнуто. У кільці опинилися 5, 26, 37-а армії і частково частини 21-й і 28-ї армій. В оточенні опинилися 452720 осіб, у тому числі близько 60 тисяч командного складу.

Зі щоденника Франца Гальдера:

14 вересня 1941 (неділя), 85-й день війни

У межиріччі Десни і Дніпра спостерігається безладний відхід колон противника в напрямку Полтави. На іншому фронті – лише розрізнені атаки з боку противника.

Становище з танками в 2-й танковій групі:

3-тя тд – боєздатні танки – 20%, потребують ремонту та безповоротні втрати – 80%.

4-та тд – боєздатні танки – 29%, потребують ремонту та безповоротні втрати – 71%.

17-та тд – боєздатні танки – 21%, потребують ремонту та безповоротні втрати – 79%.

18-та тд – боєздатні танки – 31%, потребують ремонту та безповоротні втрати – 69%

Фрагмент мапи німецького Генштабу 14.09.41

Фрагмент мапи німецького Генштабу 14.09.41

На мапі німецького Генштабу від 14 вересня зазначено, що 293 піхотна дивізія фон Обернітца пройшла Талалаївку і підходить до Монастирища маючи напрям на Прилуки. У районі Дорогинки, вже практично в оточенні, залишки танкової бригади і стрілецьких дивізій.

В Ніжині 293 дівізію змінили підрозділи 131-ї піхотної дивізії під головуванням генерала від артилерії Генріха Мейєр-Бурдорфа.

 

Генріх Мейєр-Бурдорф

Генріх Мейєр-Бурдорф

Довідка: Командир 131-ї піхотної дивізії вермахту генерал від артилерії Генріх Мейєр-Бурдорф  (General der Artillerie Heinrich Meyer-Bürdorf)  народився 13 грудня 1888 року в Касселі, Німеччина. Поступив в армію юнкером в 1908 році. У 1919 році – лейтенант артилерійського полку. Першу світову війну закінчив у чині капітана. У 1939-1940 роках командує артилерійським полком, з січня 1940 по січень 1944 командував 131-ю піхотною дивізією. У січні 1944 пішов у запас. З лютого до капітуляції в травні 1945 року був головкомом артилерії на Заході. Помер 1 травня 1971 року у Касселі.

 

Радінформбюро: Протягом 14 вересня наші війська продовжували вести запеклі бої з противником на всьому фронті. Після багатоденних і запеклих боїв наші війська залишили м. Кременчук.

Радінформбюро: Протягом 15 вересня наші війська вели запеклі бої з противником на всьому фронті.

Радінформбюро: Протягом 16 вересня наші війська вели бої з противником на всьому фронті.

135 стрілецька дивізія Смехотворова до 18 вересня вела бої в оточенні і була майже повністю знищена. Невеликі залишки вийшли з оточення.

Частина особового складу штабу Південно-Західного фронту, штабів 21 і 5 армій виходила окремими групами, що складалися з офіцерів і солдатів, що до них приєднались.

20 вересня в урочищі Шумейкове, Полтавської області при виході з оточення загинули командуючий фронтом М. П. Кирпонос, члени Військової ради М. А. Бурмістенко, начальник штабу В. І. Тупиков, генерали управління фронту Добикін, Данилов, Панюхов, члени Військової ради армії Нікішев, Кальченко, начальник штабу армії Писаревський.

Командувач 5-й армією М.І. Потапов був важко поранений і потрапив у полон. У полон потрапив також тяжко поранений дивізійний комісар Євген Павлович Риков (помер у листопаді 1941 року).

Штаб 21-ї армії на чолі з командармом генерал-лейтенантом В.І. Кузнєцовим та іншими офіцерами вийшов з оточення за маршрутом Прилуки – Озеряне – Андріївка – Гадяч. Частина штабу фронту під керівництвом начальника опервідділу полковника Баграмяна також вийшла з оточення за маршрутом Пирятин – Городище – Сенча – Рашівка – Зіньків.

Найважче було 37-ї армії. На шляху її відходу вже розташувались піхотні частини 2-ї армії Вейхса. Основні сили армії відходили в район Бориспіль, Переяслав. Решта частин були ліквідовані 29 вересня о 15-20 км на північ від Києва.

26 вересня Києво-Прилуцька оборонна операція завершилася.

 

Додаток 1.  Командири підрозділів.  (збережено російське написання прізвищ)

1 пдк (вдк) генерал-майор М.А. Усенко

2 пдк (вдк) генерал-майор Харитонов Федор Михайлович

15 ск генерал-майор Москаленко Кирилл Семенович

24 сд генерал-майор Бацанов, Терентий

28 ск генерал-майор Попов Василий Степанович

31 ск генерал-майор Лопатин Антон Иванович

32 кд полковник Бацкалевич Александр Иванович

35 тд генерал-майор Новиков Николай Александрович

41 сд генерал-майор Микушев Георгий Николаевич,  с  12.09.1941г. полковник Баерский Владимир Гелярович

42 сд полковник Гришин, Михаил Данилович

43 кд комбриг Кузьмин Иван Кузьмич

45 сд  генерал-майор Шерстюк Гавриил Игнатьевич

55 сд полковник Тер-Гаспарян Геворк Андреевич

62 сд полковник Тимошенко Михаил Павлович

66 ск генерал-майор Рубцов Федор Дмитриевич

67 ск комбриг Жмаченко Филипп Федосьевич

75 сд полковник Пивоваров Сергей Филиппович

87 сд полковник Васильев Николай Иванович

117 сд    подполковник Данилов Николай Семенович

124 сд    полковник Новиков Тимофей Яковлевич

131 сд (мд) полковник Морозов Павел Иванович

135 сд    генерал-майор  Смехотворов Федор Никандрович

147 сд    полковник Потехин Савва Константинович

171сд     Генерал-майор Будыхо Александр Ефимович

187 сд   Полковник Иванов Иван Иванович

193 сд    полковник Берестов Александр Кондратьевич

195 сд    генерал-майор Несмелов Виталий Николаевич

200 сд   майор Колпачев Алексей Павлович

215 сд (мд) полковник Барабанов Павлин Андреевич

219, сд (мд) генерал-майор Корзун Павел Петрович

228 сд   полковник Чернов Виктор Георгиевич

232 сд генерал-майор Недвигин Семен Иванович

266 сд  полковник Неретин Василий Иванович

277 сд   комбриг Романов Михаил Афанасьевич

295 сд   полковник Андрюков Илья Дмитриевич

297 сд полковник Чувашев Петр Павлович

 

Додаток 2  Перелік скорочень у зведеннях.

БФ – Білоруський фронт

пдбр (вдбр, вдб) — повітряне десантна бригада

пдк (пдк)- повітряне десантний корпус

кд — кавалерійська дивізія

кк – кавалерійський корпус

КиУР – Київський укріп район

мд – мото мех дивізія

пд – піхотна дивізія

ПЗФ – південно-західний фронт

пп – піхотний полк

сд — стрілецька дивізія

ск — стрілецький корпус

сп — стрілецький полк

тд — танкова дивізія

Штарм – штаб армії

 

Використані джерела:

  1. Гальдер Франц. Военный дневник. Ежедневные записи начальника Генерального штаба Сухопутных войск 1939-1942 гг.— М.: Воениздат, 1968-1971. Том III. От начала восточной кампании до наступления на Сталинград. http://militera.lib.ru/
  2. Исаев А.В. Котлы 41-го. История ВОВ, которую мы не знали. — М. Яуза, Эксмо, 2005. http://militera.lib.ru/
  3. Великая отечественная война 1941-1945. РИЦ  ГШ ВС ЗФ, 2004
  4. Сборник боевых документов Великой Отечественной войны. http://militera.lib.ru
  5. Боевые действия Красной армии в ВОВ. http://bdsa.ru/
  6. Состав частей Юго-Западного фронта. http://zwiahel.ucoz.ru/forum/4-114-1
  7. Иринархов Р.С.  Киевский особый. http://www.litmir.net/br/?b=146749&p=1
  8. Кабанов П. А. Стальные перегоны. — М.: Воениздат, 1973.  http://militera.lib.ru/memo/russian/kabanov_pa/index.html
  9. Хазанов Д.Б. Битва за небо. 1941. М.: Яуза, Эксмо, 2007. http://militera.lib.ru
  10. Архипенко Ф.Ф. «Я начал войну на «Чайке».  http://www.e-reading.mobi/bookreader.php/3156/Arhipenko_-_Zapiski_letchika-istrebitelya.html
  11. Гужва Н.А. Воспоминания. http://www.libma.ru/istorija/a_my_s_toboi_brat_iz_pehoty_iz_adov_ad/p10.php
  12. 1-й ВДК, 204-я ВДБр.  Лето 1941. http://reibert.info/threads/
  13. 2-й ВДК. http://samsv.narod.ru/Korp/Vdk/vdk02/
  14. Усенко Матвей Алексеевич. http://voina.su/enc/people/
  15. RKKA in World War II. http://rkkaww2.armchairgeneral.com
  16. World War II gravestone. http://ww2gravestone.com/
  17. Deutsches  Historisches  Museum. http://www.dhm.de/.
  18. Lexikon der Wehrmacht. http://www.lexikon-der-wehrmacht.de/
  19. Axis Biographical Research. http://www.geocities.com/~orion47/
  20. Meyer-Bürdorf, Heinrich. http://forum.valka.cz/viewtopic.php
  21. http://ru.wikipedia.org/
  22. http://uk.wikipedia.org/
  23. http://de.wikipedia.org/
  24. http://en.wikipedia.org/
  25. http://fr.wikipedia.org/

1 коментар до “Ніжин. Вересень 1941. Події навколо Ніжина мовою документів. Частина 2.

  1. Oleksiy

    “У 1919 році – лейтенант артилерійського полку. Першу світову війну закінчив у чині капітана.” – Війна закінчилася в 1918 р.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *