Архіви категорій: Середньовіччя

Монгольські тумени. 10 легендарних військових загонів

Номер 5. Монгольські тумени

Попередній

Монголи. Середньовічні гравюри

Легендарні монгольські вершники захопили у ХІІІ столітті півсвіту від Китаю до Болгарії. Підкорювачі світу розпочали свої європейські походи “до останнього моря” саме з українських степів. У 1223 році половці, переслідувані монголами, звернулися по допомогу до руських князів. Разом русько-половецькі сили зустріли ворога на р. Калка, у якій союзники зазнали нищівної поразки. У тому ж році монголи вдерлися до Криму, але згодом залишили причорноморські степи. Лише у 1237 році вони повернулися на Русь. Після взяття Києва (1240) монголи рушили далі на захід, пройшовши вогнем і мечем по Галичині, Волині, Польщі, Угорщині, Австрії, дійшовши до Хорватії, Болгарії та Візантії. На кілька століть під безпосереднім контролем монголів опинився увесь степ, а у залежності від їх держави – Золотої Орди перебували усі південноруські князівства. Читати далі

Військова справа кочовиків Північного Причорномор’я VІ–VIIІ ст.

Знатний тюркський воїн. VI ст.  Малюнок автора

Знатний тюркський воїн. VI ст. Малюнок автора

Артем Папакін

Від аварів до мадярів. Після розпаду гуннської держави причорноморські степи стали місцем кочівлі численних тюркомовних племен: болгар, оногурів, утігурів, кутрігурів. У середині VI ст. серед них виділяється угруповання аварів, які на тривалий час стали гегемонами у Східній Європі. Період від появи аварів у джерелах до ліквідації Аварського каганату умовно можна назвати аварським періодом. Саме зі степів Північного Причорномор’я авари розселилися Європою, увійшовши до візантійських хронік. Читати далі

Військова справа Молдавського князівства XIV–XVII ст.

mdМалозаселені землі межиріччя Дністра і Прута, а також Прута і Сірета, де здавна прокочувалися хвилі міграцій германців, слов’ян та кочовиків, довгий час стояли осторонь державотворчих процесів. Як і на сусідніх територіях, після монголо-татарської навали тут панувала Золота Орда. Проте у XIV ст. Орда, а також Угорщина, що почала зазіхати на цей регіон, переживають не найкращі часи. В результаті у 1359 р. воєводі Богдану вдалося утворити власну самостійну державу у басейні річки Молдова. У тогочасних джерелах країну, де правив Богдан, називали по-різному: Пониззя, Русо-Влахія, Молдо-Славія, Богданія; з кінця XIV ст. за регіоном закріпилася назва Земля (Країна) Молдавська.

Вже за правління Богдана до складу Молдавії входить Шипинська земля – правобережжя Дністра з містами Шипинці, Хмелів і Хотин (сучасна Чернівецька область). Читати далі

Шоломи вікінгів

gjermundbu

Рис. 1. Шолом з Гйєрмундбю, Норвегія

Артем Папакін

Шолом був одним з найголовніших предметів захисного озброєння варварської знаті у ранньосередньовічний період. Основною функцією шолому був захист голови власника під час бою, тому він був чи не найголовнішим елементом захисного озброєння. Поряд з мечами, шоломи варягів, вікінгів, норманів є одними з найбільш відомих предметів їх озброєння. З шоломами вікінгів пов’язано чимало історичних міфів – як старих, так і новітніх. Читати далі

Толочко А. Очерки начальной руси

TolochkoДеякі думки щодо імпорту озброєння до Східної Європи Х ст.

Нещодавно у київському видавництві “Laurus” вийшла друком книжка відомого вітчизняного медієвіста Олексія Толочка [1]. Навіть до своєї появи праця викликала ряд неоднозначних оцінок, пов’язаних з певною сенсаційністю висновків щодо початкової історії руських земель, що звично реконструюється істориками за “Повістю врем’яних літ”. О. Толочко дійшов висновку про легендарність і невідповідність дійсності більшості поданих у цьому творі відомостей про події ІХ–Х ст., які до цього часу сприймаються істориками з довірою. І хоча дана книжка не присвячена спеціально військовій справі чи історії озброєння цього періоду, авторська реконструкція подій ІХ–Х ст. має неабияке значення для розуміння багатьох питань української військової історії, зокрема питання імпорту озброєння. Читати далі