Архів категорії: Середньовіччя

Змієві вали без таємниць

Дмитро Вортман

Змієві вали Середньої Наддніпрянщини (за Михайлом Кучерою)

Мабуть, багато хто з читачів чув про Змієві вали, а деякі навіть і бачили ці видовжені земляні насипи, що зустрічаються на Київщині, Житомирщині, Черкащині та Полтавщині. Назва валів пов’язана з народною легендою про ненажерливого Змія, який був приборканий кожум’якою на ім’я Микита або Кирило (за однією версією) або, за іншою, двома ковалями, яких інколи називають святими Кузьмою і Дем’яном (варіант — Борисом і Глібом). Герой (герої) впрягли Змія у велетенський плуг, яким було проорано величезну борозну — так утворився вал, що й був названий Змієвим. Продовжувати читання

Монгольські тумени. 10 легендарних військових загонів

Номер 5. Монгольські тумени

Попередній

Монголи. Середньовічні гравюри

Легендарні монгольські вершники захопили у ХІІІ столітті півсвіту від Китаю до Болгарії. Підкорювачі світу розпочали свої європейські походи “до останнього моря” саме з українських степів. У 1223 році половці, переслідувані монголами, звернулися по допомогу до руських князів. Разом русько-половецькі сили зустріли ворога на р. Калка, у якій союзники зазнали нищівної поразки. У тому ж році монголи вдерлися до Криму, але згодом залишили причорноморські степи. Лише у 1237 році вони повернулися на Русь. Після взяття Києва (1240) монголи рушили далі на захід, пройшовши вогнем і мечем по Галичині, Волині, Польщі, Угорщині, Австрії, дійшовши до Хорватії, Болгарії та Візантії. На кілька століть під безпосереднім контролем монголів опинився увесь степ, а у залежності від їх держави – Золотої Орди перебували усі південноруські князівства. Продовжувати читання

Військова справа кочовиків Північного Причорномор’я VІ–VIIІ ст.

Знатний тюркський воїн. VI ст.  Малюнок автора

Знатний тюркський воїн. VI ст. Малюнок автора

Артем Папакін

Від аварів до мадярів. Після розпаду гуннської держави причорноморські степи стали місцем кочівлі численних тюркомовних племен: болгар, оногурів, утігурів, кутрігурів. У середині VI ст. серед них виділяється угруповання аварів, які на тривалий час стали гегемонами у Східній Європі. Період від появи аварів у джерелах до ліквідації Аварського каганату умовно можна назвати аварським періодом. Саме зі степів Північного Причорномор’я авари розселилися Європою, увійшовши до візантійських хронік. Продовжувати читання

Військова справа Молдавського князівства XIV–XVII ст.

mdМалозаселені землі межиріччя Дністра і Прута, а також Прута і Сірета, де здавна прокочувалися хвилі міграцій германців, слов’ян та кочовиків, довгий час стояли осторонь державотворчих процесів. Як і на сусідніх територіях, після монголо-татарської навали тут панувала Золота Орда. Проте у XIV ст. Орда, а також Угорщина, що почала зазіхати на цей регіон, переживають не найкращі часи. В результаті у 1359 р. воєводі Богдану вдалося утворити власну самостійну державу у басейні річки Молдова. У тогочасних джерелах країну, де правив Богдан, називали по-різному: Пониззя, Русо-Влахія, Молдо-Славія, Богданія; з кінця XIV ст. за регіоном закріпилася назва Земля (Країна) Молдавська.

Вже за правління Богдана до складу Молдавії входить Шипинська земля – правобережжя Дністра з містами Шипинці, Хмелів і Хотин (сучасна Чернівецька область). Продовжувати читання

Шоломи вікінгів

gjermundbu

Рис. 1. Шолом з Гйєрмундбю, Норвегія

Артем Папакін

Шолом був одним з найголовніших предметів захисного озброєння варварської знаті у ранньосередньовічний період. Основною функцією шолому був захист голови власника під час бою, тому він був чи не найголовнішим елементом захисного озброєння. Поряд з мечами, шоломи варягів, вікінгів, норманів є одними з найбільш відомих предметів їх озброєння. З шоломами вікінгів пов’язано чимало історичних міфів – як старих, так і новітніх. Продовжувати читання