Архіви категорій: Середньовіччя

Як нащадки аварських воєнних колоністів стали слов’янами

Володимир Булишин

Слов’янський воїн VI–VII ст. Реконструкція Сергія Шаменкова

У наш час, очевидно, у першу чергу під впливом ідей американського дослідника румунського походження Флоріна Курти [13] все більше і більше набирають популярності різноманітні «постмодерністські» моделі появи етнічних та державних утворень, від яких ведуть свій «родовід» сучасні слов’яномовні нації та держави, а також – їхні сусіди [див. напр.: 1; 3; 9; 11; 15]. «Апофеозом» же ж цього «постмодернізму» на сьогодні, напевно, слід вважати «гаремну гіпотезу» краснодарського історика-аматора Ігоря Коломійцева [4; 6].

Однак думки, схожі до ідей Курти і Коломійцева, ще у першій половині 1980-х були висловлені тодішнім директором Українського наукового інституту Гарвардського університету Омеляном Пріцаком [14]. Україномовна версія цієї статті  вийшла 2003 р. у другому томі українського видання «Походження Русі» [8]. Читати далі

Вершники Апокаліпсису в долинах Карпат

Владислав Товтин

Польський вершник. Рембрант ван Рейн

Серед творчого спадку великого Рембранта є одна робота, зміст якої пов’язаний з теренами Центрально-Східної Європи. Це картина “Польський вершник”, написана в 1655 році.

Існує кілька версій, кого саме зобразив майстер на своєму полотні. Цікавою є друга назва картини: “Лісовчик”, яка походить від відомої мілітарної формації Речі Посполитої XVII століття. Лісовчики брали участь в багатьох збройних конфліктах тієї доби, отримавши славу вправних і безстрашних кіннотників на полях битв від Волги до Рейну. Одночасно за ними закріпилася репутація жорстоких найманців, схильних до насилля та грабунків. Екзотичні для жителів європейських країн воїни сприймалися як персонажі Одкровення Іоана Богослова, як кара, яку Бог направив на грішників.

Але цікаво, що бойовий шлях лісовчиків пройшов і землями Карпатського регіону. Криваві події, які тут відбулися в 1619 році, свідчать про тісний зв’язок історії Закарпаття зі загальноєвропейським історичним процесом. Читати далі

Меч Ульфберт. 10 зразків славетної зброї в Україні

Номер 2. Меч “Ульфберт”

Попередній

Меч з клеймом “Ульфберт”. З сайту ancient-origins.net

Легендарний “каролінзький” меч був престижною зброєю видатних воїнів і полководців часів вікінгів (VIII–XI століття). Для того, щоб позначити якість найкращих мечів, майстер-коваль ставив на них своє ім’я – Ульфберт. З часом майстерня Ульфберта стала випускати десятки високоякісних мечів, і клеймо “ULFBERHT” стало чимось на зразок торгової марки. Майстерні з виготовлення таких мечів існували лише на Рейні, у імперії Каролінгів. Сталь для них імпортувалася з країн Сходу у злитках, які під високою температурою переробляли на клинки найкращої якості. Читати далі

Змієві вали без таємниць

Дмитро Вортман

Змієві вали Середньої Наддніпрянщини (за Михайлом Кучерою)

Мабуть, багато хто з читачів чув про Змієві вали, а деякі навіть і бачили ці видовжені земляні насипи, що зустрічаються на Київщині, Житомирщині, Черкащині та Полтавщині. Назва валів пов’язана з народною легендою про ненажерливого Змія, який був приборканий кожум’якою на ім’я Микита або Кирило (за однією версією) або, за іншою, двома ковалями, яких інколи називають святими Кузьмою і Дем’яном (варіант — Борисом і Глібом). Герой (герої) впрягли Змія у велетенський плуг, яким було проорано величезну борозну — так утворився вал, що й був названий Змієвим. Читати далі

Крилаті гусари. 10 легендарних військових загонів

Номер 9. Крилаті гусари

Попередній

Польські гусари. 1605 р.

Гусари були гордістю і окрасою польської армії Нового часу. Один із найвидатніших полководців в світі, шведський король Густав Адольф, начебто сказав про них: “Якби в мене була така кіннота, з моєю піхотою я б цього ж року отаборився у Константинополі”. Історія крилатих гусар нерозривно пов’язана з Україною. Українські землі перебували у складі Польського королівства з XIV ст. У цій державі вже наприкінці XV ст. з’являються загони легкоозброєних вершників угорського типу, які отримують назву гусарів. Вони почали вправно воювали зі списом і щитом проти турецьких і європейських супротивників у той час, коли європейська кіннота відмовилася від такої тактики і перейшла на вогнепальну зброю.  Читати далі