Архів категорії: Нові часи

Маршрути Чигиринських походів османської армії 1677 і 1678 років

Дмитро Вортман, Тетяна Гедзь 

При висвітленні подій Чигиринських походів 1677–1678 рр. історики аналізують насамперед сам перебіг облоги Чигирина. Приділяється увага політичній ситуації, військовій тактиці, озброєнню обох сторін. Звичайно, поразка османської армії у першому поході і падіння Чигирина у результаті другого мають багато тісно переплетених причин: політичних, військових і просто людських. Однією з цих причин є географічна – вибір шляхів, якими османська армія йшла до Чигирина під час обох походів. Цій обставині не приділялось належної уваги. Але до нашого часу дійшли історичні документи, які дозволяють приблизно відтворити географічний аспект руху османської армії. Продовжувати читання

Вершники Апокаліпсису в долинах Карпат

Владислав Товтин

Польський вершник. Рембрант ван Рейн

Серед творчого спадку великого Рембранта є одна робота, зміст якої пов’язаний з теренами Центрально-Східної Європи. Це картина “Польський вершник”, написана в 1655 році.

Існує кілька версій, кого саме зобразив майстер на своєму полотні. Цікавою є друга назва картини: “Лісовчик”, яка походить від відомої мілітарної формації Речі Посполитої XVII століття. Лісовчики брали участь в багатьох збройних конфліктах тієї доби, отримавши славу вправних і безстрашних кіннотників на полях битв від Волги до Рейну. Одночасно за ними закріпилася репутація жорстоких найманців, схильних до насилля та грабунків. Екзотичні для жителів європейських країн воїни сприймалися як персонажі Одкровення Іоана Богослова, як кара, яку Бог направив на грішників.

Але цікаво, що бойовий шлях лісовчиків пройшов і землями Карпатського регіону. Криваві події, які тут відбулися в 1619 році, свідчать про тісний зв’язок історії Закарпаття зі загальноєвропейським історичним процесом. Продовжувати читання

Гусарський спис. 10 зразків славетної зброї в Україні

Номер 5. Гусарський спис

Попередній

Гусари в повному озброєнні. XVII ст.

Довгі списи “крилатих” гусарів були зброєю, що тримала ворогів Речі Посполитої у страху. Під впливом поширення вогнепальної зброї у XVI столітті західноєвропейська кавалерія відмовилася від списів на користь карабінів і пістолів. Однак стріляла кавалерія гірше, ніж піхота, і вершники втратили провідну роль на полі бою. Проте у Польщі (а з 1569 у всій Речі Посполитій) кіннота була головною у війську, і причиною цьому були гусарські списи.

Гусари початково були легкою кіннотою, що мала полегшений обладунок. Тим не менш, вона звикла воювати по-рицарськи – атакуючи ворога затиснутим під пахвою списом і захищаючись щитом. Від щита гусари Речі Посполитої згодом відмовилися, натомість вони одягнулися у кіраси і шоломи. Продовжувати читання

Нарізний мушкет. 10 зразків славетної зброї в Україні

Номер 3. Нарізний мушкет

Попередній

Реконструкція ВІК «Курінь Печерської сотні Опанаса Предримирського Київського реєстрового полку» http://www.17c.com.ua/

Нарізна зброя є більш досконалою, ніж гладкоствольна – спіральні нарізи всередині стволів змушують кулю крутитися у польоті, через що кулі летять далі, а влучають у ціль точніше. Нарізні стволи (нім. Gewinde – “нарізка”, звідси гвинт, гвинтівка) з’явилися вже у XV столітті з широким поширенням ручної вогнепальної зброї. Упродовж XVII століття нарізні мушкети були дуже поширені серед шляхтичів, які їх використовували… на полюванні. Причиною цьому була складність їх заряджання. Для цього слід було виконати всі ті ж вправи, що і для заряджання гладкоствольних мушкетів, але кулю в нарізні мушкети треба було вбити у ствол спеціальним шомполом. У результаті з цієї зброї можна було зробити максимум один постріл у хвилину. Для війська же час заряджання був критичним – низька ефективність тогочасної зброї компенсувалася за рахунок залпової стрільби і частоти пострілів. Продовжувати читання

Крилаті гусари. 10 легендарних військових загонів

Номер 9. Крилаті гусари

Попередній

Польські гусари. 1605 р.

Гусари були гордістю і окрасою польської армії Нового часу. Один із найвидатніших полководців в світі, шведський король Густав Адольф, начебто сказав про них: “Якби в мене була така кіннота, з моєю піхотою я б цього ж року отаборився у Константинополі”. Історія крилатих гусар нерозривно пов’язана з Україною. Українські землі перебували у складі Польського королівства з XIV ст. У цій державі вже наприкінці XV ст. з’являються загони легкоозброєних вершників угорського типу, які отримують назву гусарів. Вони почали вправно воювали зі списом і щитом проти турецьких і європейських супротивників у той час, коли європейська кіннота відмовилася від такої тактики і перейшла на вогнепальну зброю.  Продовжувати читання