Архів категорії: Фотореконструкція

Рядовий Війська Польського (1-ї дивізії піхоти ім. Т. Костюшка). Весна 1944 р.

LWP_smallРеконструкція Марка і Дмитра Гордовських

На реконструкції представлено рядового 2-го Берлінського (названий так за участь у боях за Берлін у 1945) полка піхоти 1-ї дивізії піхоти ім. Т. Костюшка. Формування 1-ї дивізії ім. Т. Костюшка на чолі з підполковником Зигмунтом Берлінгом розпочалося 6 травня 1943 р. на терені Московського військового округу. Пізніше дивізія увійшла до складу 1-го Корпусу Польських збройних сил. Дивізія вважалася ядром союзної СРСР польської армії, що мала звільняти Польщу від нацистів. В березні 1944 р. 1-а дивізія піхоти, включена до складу 1-ї Польської армії і підпорядкована командуванню 1-го Білоруського фронту, була переведена до району Житомира і Бердичева. В Україні дивізія була поповнена мобілізованими місцевими поляками та українцями. Продовжувати читання

Дні Мінерви: військово-історичні студії. Незнане військо козацьких гетьманів

У четвер, DSCN10137 квітня 2016 р. на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася надзвичайна подія – відкрита лекція Олексія Сокирка з показом військово-історичних реконструкцій доби козаччини. Кандидат історичних наук, доцент О. Сокирко прочитав лекцію на тему “Незнане військо українських гетьманів: європейські мушкетери та драгуни середини XVII – початку XVIII ст.”, розповівши про історію військового найму в Гетьманщині, роди військ, які перебували на службі українських гетьманів, особливості їх служби тощо. Продовжувати читання

Мушкетери надвірної роти гетьмана І. Виговського. 1659 р.

Mushketery_Vyhovskoho_smallРеконструкція Сергія Шаменкова та Романа Сидорака.

За умовами українсько-шведських домовленостей 1657 р. та Гадяцької унії 1658 р. гетьман Іван Виговський мав право набирати “затяжне” (наймане) військо. Одними з найманців, що служили при українських гетьманах у якості надвірного війська, була піхота іноземного автораменту – мушкетери. Українські мушкетери (це могли бути німці, шведи, поляки та українці) були одягнені у “німецьке плаття” (тобто за західноєвропейською модою) і озброєні відповідно – мушкетами (як ґнотовими, так і кременевими) з “12 апостолами” чи шкіряними ладівницями, шпагами чи шаблями. Продовжувати читання

Козацькі шаблі XVII століття

Упорядник: Дмитро Каднічанський (Сіроманець)

1 - шабля угорсько-польська, тип І; 2, 3 - шабля угорсько-польська тип II; 4 - шабля угорсько-польська, тип II з напівзакритим ефесом; 4 - шабля угорсько-польська, тип III; 5 - ефес угорсько-польської шаблі, тип ІІ з напівзакритим ефесом

1 – шабля угорсько-польська, тип І; 2 – шабля угорсько-польська тип II; 3 – шабля угорсько-польська, тип II з напівзакритим ефесом; 4 – шабля угорсько-польська, тип III; 5 – ефес угорсько-польської шаблі, тип ІІ з напівзакритим ефесом

Шабля здавна вважалася символом козацтва, оскільки козаки завжди з пошаною ставилися до цього виду зброї, називаючи її «сестрицею» чи «жіночкою». А як же ж  виглядала козацька шабля? Цьому виду озброєння присвячено чимало праць відомих дослідників, зокрема, роботи Д.І. Яворницького, М.С. Грушевського, І.П. Крип’якевича, Д.В. Тоїчкіна, В. Заблоцького, В. Кваснєвича, Е.Г. Аствацатурян та ін.

Перш ніж перейти до огляду шабель, якими користувалися козаки, необхідно зрозуміти термін «козацька шабля». Цей термін можна розуміти двояко. З одного боку козацькими можна називати всі типи шабель, якими користувалися козаки, не залежно від місця їх виготовлення. З іншого, до козацьких (українських) шабель можна зараховувати зразки, виготовлені лише українськими майстрами. У XVII ст. шаблі виготовлялися по-різному, як правило, майстри закупляли готові клинки, на які монтували власноруч зроблені ефеси, часом закупляли за кордоном усі частини шаблі і вже монтували її на місці. Частими були випадки повного виготовлення шаблі місцевими майстрами. Продовжувати читання

Гренадер Йончопінзького полку армії Карла ХІІ. Початок XVIII ст.

Grenader_smallРеконструкція Богдана Неваха

Під час Великої Північної війни в Україні побувало шведське військо Карла ХІІ. Йончопінзький полк взяв активну участь у поході 1708–1709 рр. та битві під Полтавою. Піхотні полки того часу складалися з мушкетерів, гренадерів та пікінерів. Гренадери мали на озброєнні мушкети, шпаги та гранати – скляні, чавунні або залізні снаряди у формі шару, начиненого пороховою сумішшю, із запальною трубкою. Гранати метали вручну, що вимагало фізичної сили та спритності. Через це у гренадери брали виключно добре розвинутих фізично чоловіків високого зросту. Крім гранат, однією з головних відмінностей гренадерів від інших піхотинців були високі шапки, що на відміну від тривухого капелюха мушкетерів не заважав кидати гранати. Продовжувати читання