Архів категорії: Античність

Лекція “Римське минуле Одещини”

vemi215 березня 2016 р. в Одесі у приміщенні «Hub Гостиная» відбудеться лекція кандидата історичних наук, викладача Київського національного університету імені Тараса Шевченка Артема Папакіна «Римське минуле Одещини».  Маловідомим фактом є те, що у ІІ–IV ст. південь України входив до складу Римської імперії. На землях Північного Причорномор’я (сучасний південь України) у античні часи греки заснували міста-колонії, що невдовзі перетворилися на окремі держави. Продовжувати читання

Предмети озброєння і кавалерійського спорядження зарубинецької культури

Археологічні знахідки на пам’ятках зарубинецької культури

Археологічні знахідки на пам’ятках зарубинецької культури

У статті розглянуті предмети озброєння, знайдені на пам’ятках зарубинецької культури. Всього вони знайдені у 16 поселеннях та могильниках культури в Білорусі, Україні, частково Росії. Артефакти, пов’язані з військовою справою, містяться у пам’ятках усіх трьох варіантів зарубинецької культури – верхньодніпровському, середньодніпровському та поліському.

Зброя представлена знахідками наконечників списів, дротиків, стріл, сокир та ножів. Продовжувати читання

Військова справа племен епохи бронзи в Україні

кам'яна баба

Стела з зображенням воїна зі зброєю. Ямна культура. Керносівка, Дніпропетровська обл. [4]

Новий метал

Опанування технологією виробництва сплавів на основі міді – бронзи – спричинив кардинальні зміни у господарстві, культурі та соціальному ладі племен Північного Причорномор’я. Від ІІІ тис. до Р.Х. українські степи займали племена переважно зі скотарським господарством. Дослідники пов’язують ці процеси з розселенням індоєвропейських племен. На території сучасної України розвиваються ямна та катакомбна культурно-історичні спільності, культура шнурової кераміки.

Значення війни і зброї у житті суспільств епохи бронзи зростає. У племен з’являються прошарки професійних воїнів, зароджується військова аристократія. У багатих похованнях цієї доби присутня велика кількість зброї; на кістках археологи знаходять безліч слідів від зброї та наконечники ворожих стріл. Продовжувати читання

Найдавніші воїни на території України

Навершя кам’яних і кістяних булав енеоліту – епохи бронзи. Національний музей історії України [7]

Навершя кам’яних і кістяних булав енеоліту – епохи бронзи. Національний музей історії України [7]

Кам’яний вік – початок війн

Заселення території України людиною сучасного антропологічного вигляду (ранніми сучасними людьми, або кроманьйонцями) відбувається ще в епоху палеоліту, коли людина почала виготовляти перші знаряддя праці, одяг, споруджувати житла, використовувати вогонь. Тоді ж започатковано суспільну організацію людей, зароджуються уявлення про світ. Основним заняттям первісної людини було полювання на диких тварин, в ході якого у людей зароджуються навички вбивства, нападу і самозахисту. Саме тоді з’являються перші зразки зброї – камінь, палиця, спис, дротик, ніж, що виготовлялися з каменю, кістки та дерева. На відміну від попередників людини, на кістках яких сліди поранень і насильницької смерті були досить-таки частими, кроманьйонці періоду палеоліту не були настільки войовничими. Мала густота тогочасного населення, багатство ресурсів та суспільні правила зводили нанівець конфлікти між групами первісних людей. Продовжувати читання

Військо скіфів. VII – IV ст. до Р.Х.

Скіфські воїни на золотому гребені з кургану Солоха.

Скіфські воїни на золотому гребені з кургану Солоха.

Поява скіфів у Північному Причорномор’ї

Наприкінці VIII–VII ст. до Р.Х.  у причорноморські степи переселяється племена, що витіснили кіммерійців на південь. Вони відомі під іменем «скіфів» – це був не стільки етнічний, скільки етнополітичний термін. З території Закавказзя у 70-х рр. VII ст. скіфи здійснювали військові набіги на Передню Азію, які припинилися після вбивства скіфських вождів мідійським царем Кіаксаром. З того часу скіфи закріпилися у степах Північного Причорномор’я, здійснюючи експансію в західному напрямку. Як вважають вчені, перенесення центру скіфського союзу до Нижнього Подніпров’я і степового Криму відбулося у середині – другій половині VI ст. до Р.Х., до цього часу основним місцем кочівок скіфів були терени Північного Кавказу і Прикубання. Після цього за територією на північ від північного узбережжя Чорного моря (Понту Евксинського) та Азовського моря (Меотіди) надовго закріпилася назва “Скіфія”. Археологічні пам’ятки, що пов’язують зі скіфською культурою, були поширені від степового Криму до Київщини та Сумщини і від Дунаю до Дону. Скіфи встановили тісні зв’язки з місцевими грецькими колоніями та навколишніми варварськими племенами, а також встановили контроль над торговими шляхами між античними полісами і Лісостепом. Продовжувати читання