Архіви авторів: A_P

Шолом типу Монтефортіно з Мар’ївки

Бронзовий шолом разом з іншими предметами (сітулою, кінським спорядженням, наконечниками списів) випадково відкрито у 1903 р. на місці ймовірного зруйнованого поховання. Шолом належить до типу Монтефортіно, які використовувалися кельтами та їх сусідами протягом IV–I ст. до Р.Х. Зокрема, такі шоломи відомі і з території Північного Причорномор’я. У фаховій літературі існує дискусія з приводу їх датування і шляхів їх потрапляння до Причорномор’я. Також немає одностайної думки, хто міг носити шоломи типу Монтефортіно в цьому регіоні: висловлюються припущення, що їх носили кельти-бритолаги, сармати і пізні скіфи. У своїй новітній праці О. Симоненко припустив, що шоломи Монтефортіно могли бути привезені іспанськими союзниками Мітридата, подарованими чи проданими галатам або сарматам [10, с. 166].

Читати далі

Шолом з Чокрацького мису

Під час розкопок античного поселення на Чокрацькому мисі у Криму був знайдений фрагмент бронзового шолома. Поселення, що виникло вже у VI ст. до Р.Х., проіснувало недовго, але відродилося у часи Мітридатових війн. Остаточна загибель посилення відноситься до середини останньої чверті І ст. до Р.Х. Знайдений фрагмент був ідентифікований М. Трейстером як частина елліністичного шолому типу, який він назвав «аттичним», а інші автори вживають назву «псевдоаттичний». Відкриття дозволило посунути дату використання шоломів цього типу в Північному Причорномор’ї до І ст. до Р.Х.

Читати далі

Псевдоаттичний шолом з Кам’янки-Дніпровської

З Кам’янки-Дніпровської в Нижньому Подніпров’ї походить шолом типу, що в різних публікаціях називався фракійським, південногрецьким, аттичним і псевдоаттичним. Подібні шоломи походять з Балкан, Малої Азії і Північного Кавказу, і датуються в межах IV–III ст. до Р.Х., а у варварському контексті і значно пізніше. Археологічний контекст шолому з Кам’янки-Дніпровської невідомий, шолом знайдений на розораному полі. Євген Черненко зарахував шолом до скіфських старожитностей, а Олександр Симоненко відніс його до сарматського часу. О. Симоненко також висловив припущення, що шолом міг перебувати у складі одного з «дивних комплексів» часів Мітридатових війн.

Читати далі

Шолом з Покрова

У впускному похованні кургану № 12 біля м. Покров Дніпропетровської області археологи знайшли чимало предметів озброєння, серед яких було два набори обладунків і два щити. Частина лусочок і пластин видовженої форми не вписувалася у конструкцію жодного з двох панцирів, тому Є. В. Черненко припустив, що вони належать до бойового пояса. М. Горелик натомість порахував, що складений з цих пластин пояс мав бути широким і коротким (близько 19 см) і припустив належність цих пластин до деталей набірного шолома.

Читати далі

Вадим Ададуров, «Наполеоніда» на Сході Європи

Ададуров В. «Наполеоніда» на Сході Європи: Уявлення, проекти та діяльність уряду Франції щодо південно-західних окраїн Російської імперії на початку ХІХ століття; Вид. 2-ге, доповнене і перероблене. – Львів: Видавництво Українського Католицького Університету, 2018. – 624 с.

Рідко таке буває, що читаючи наукову монографію, смакуєш кожне слово, кожен вислів та речення. Саме такою виявилась праця Вадима Ададурова «Наполеоніда» на Сході Європи: Уявлення, проекти та діяльність уряду Франції щодо південно-західних окраїн Російської імперії на початку ХІХ століття». Ще однією приємною несподіванкою виявилося вдале поєднання військової історії з іншим історичним напрямком, культурною історією (хоча, здавалось б, що їх складно поєднати).

Читати далі