Маршрути Чигиринських походів турецької армії 1677 і 1678 років

Д. Вортман, Т. Гедзь 

При висвітленні подій Чигиринських походів 1677–1678 рр. історики аналізують насамперед сам перебіг облоги Чигирина. Приділяється увага політичній ситуації, військовій тактиці, озброєнню обох сторін. Звичайно, поразка османської армії у першому поході і падіння Чигирина у результаті другого мають багато тісно переплетених причин: політичних, військових і просто людських. Однією з цих причин є географічна – вибір шляхів, якими османська армія йшла до Чигирина під час обох походів. Цій обставині не приділялось належної уваги. Але до нашого часу дійшли історичні документи, які дозволяють приблизно відтворити географічний аспект руху османської армії. Продовжувати читання

Фестиваль “Вінниця – столиця УНР”

Фестиваль “Вінниця – столиця УНР”

14 жовтня 2017 року в День Захисника України у Вінниці відбудеться фестиваль військово-історичної реконструкції “Вінниця – столиця УНР”. На реконструкції буде відтворено епізод Перших визвольних змагань, коли Армія УНР воювала проти Червоної та “білої” армій.

У рамках фестивалю передбачено проведення таких заходів:  Продовжувати читання

Вершники Апокаліпсису в долинах Карпат

Владислав Товтин

Польський вершник. Рембрант ван Рейн

Серед творчого спадку великого Рембранта є одна робота, зміст якої пов’язаний з теренами Центрально-Східної Європи. Це картина “Польський вершник”, написана в 1655 році.

Існує кілька версій, кого саме зобразив майстер на своєму полотні. Цікавою є друга назва картини: “Лісовчик”, яка походить від відомої мілітарної формації Речі Посполитої XVII століття. Лісовчики брали участь в багатьох збройних конфліктах тієї доби, отримавши славу вправних і безстрашних кіннотників на полях битв від Волги до Рейну. Одночасно за ними закріпилася репутація жорстоких найманців, схильних до насилля та грабунків. Екзотичні для жителів європейських країн воїни сприймалися як персонажі Одкровення Іоана Богослова, як кара, яку Бог направив на грішників.

Але цікаво, що бойовий шлях лісовчиків пройшов і землями Карпатського регіону. Криваві події, які тут відбулися в 1619 році, свідчать про тісний зв’язок історії Закарпаття зі загальноєвропейським історичним процесом. Продовжувати читання

Марія Лабунька-«Ірина» Коли ліс був наш батько

Марія Лабунька-«Ірина» Коли ліс був наш батько

Марія Лабунька-«Ірина». Коли ліс був наш батько. – Київ: «Основи», 2015. – 320 с.

Спогади про війну умовно можна поділити на документальні, які педантично описують кожну військову частину, в якій служив автор спогадів, її бойовий шлях і втрати; на меморіальні, в яких автор акцентує увагу тільки на особі, якій присвячені його спогади і на патріотично-виховні, автори яких багато уваги приділяють драматичним моментам війни, героїчним вчинкам своєї армії і військовим злочинам ворожої. «Жіноча» історія ОУН і УПА на Ярославщині Марії Ровенчук-«Ірини» (прізвище після одруження – Лабунька), яка була написана в 1980-х роках в еміграції і на початку 1990-х років в Україні, відрізняється від більшості спогадів емоційністю, психологізмом і побутовістю. Продовжувати читання

10 зразків славетної зброї в Україні

Історія зброї є важливою складовою світової історії. Частіше історія творилася саме зброєю, ніж дипломатією. Краща, більш досконала зброя могла вирішувати не лише результат битви, а й долю держави чи народу. Українські землі за свою багату подіями військову історію побачили чимало зразків історичної зброї. Розміщуємо на нашому сайті перелік одних з найкращих і найвідоміших зразків озброєння свого часу. Більшість з них були далеко не найбільш масовими, а деякі – і просто екзотичними, тому ви не побачите у переліку таких поширених зразків озброєння, як АК-47 чи гвинтівка Маузера. Однак всі ці зразки об’єднує одне – всі вони в різні періоди побували в Україні.

Номер 10. Кам’яна сокира-молот

Сокири-молоти із Софіївського могильника, трипільська культура. Фото з сайту forum.milua.org

Розпочати перелік слід з найдавнішої зброї – сокири-молота. “Арсенал” давньої людини був широким: списи, дротики, ножі, сокири, палиці, луки зі стрілами. Але якщо всю цю зброю можна було використати на полюванні чи у господарстві, то кам’яна сокира-молот не мала інших функцій, окрім військових. Сокира-молот була винайдена у VI тисячолітті до Р.Х., наприкінці кам’яної доби, і залишалася на озброєнні найкращих бійців протягом чотирьох тисяч років! Продовжувати читання