Таранний бій у середньовічній Русі (частина 2)

Володимир Гуцул

Іл. 5. Погоня. Фрагмент декорації срібного блюда. Русь чи Візантія, ХІІ ст. В. П. Даркевич, Светское искусство Византии. Произведения византийского художественного ремеса в Восточной Европе Х-ХІІІ века, Москва 1975, с. 49, 51, ил. 59, 63.

Початок

2. Буквально за інструкцією Усами ібн Мункиза тримає спис персонаж, зображений на срібній чаші ХІІ ст., знайденій у Чернігові (іл. 5). Незалежно від того, яким чином трактувати переслідування копійником кінного вершника – як віддзеркалення воєнних реалій чи алегорію протистояння християнських і східних культур – сюжет був живучим у мистецтві як Західної, так і Центрально-Східної Європи, оскільки без принципових змін з’явився і в «Манеському кодексі» [25], і в пам’ятці станкового живопису першої третини XVI ст. – «Битва під Оршею» [26].

Читати далі

Таранний бій у середньовічній Русі

Володимир Гуцул

Мініатюра Радзивілівського літопису

Стаття присвячена розгляду проблеми побутування таранного бою на території середньовічної Русі у контексті цивілізації середньовічного Заходу. На думку автора, таранний бій був не лише важливим бойовим тактичним засобом феодальної війни, але і серйозним культурним фактором, що визначав ідентифікацію і комунікацію в середовищі військових еліт середньовічної Європи.

Читати далі

Відео і фото “Наше військо” до Дня Збройних сил України

Юнак 1-ої Української військової школи імені Богдана Хмельницького (січень 1918 р.). Джерело: VeжA, Центр історії Вінниці

До Дня Збройних сил України видання VежА спільно з Центром історії Вінниці представили спецпроект “Наше військо”. 

У цьому проекті вінничани розповідають та показують особливості одностроїв українських вояків часів Визвольних змагань 1918–1919 рр. На відео і фото представлені юнак Української військової школи імені Богдана Хмельницького, артилерист Залізної дивізії, боєць Автопанцирного дивізіону Галицької армії, козак Групи Січових Стрільців Дієвої Армії УНР та сестра-жалібниця Польової лічниці № 1 Галицької Армії. Це – наше військо, яке виборювало українську незалежність сто років тому, повідомляють на сайті авторів матеріалу. Запрошуємо до перегляду відео та фото.  Читати далі

“Війна з державою чи за державу? Селянський повстанський рух в Україні 1917–1921 років”

“Війна з державою чи за державу? Селянський повстанський рух в Україні 1917–1921 років”

Ложка дьоґтю в діжці меду… 
Відгук щодо колективної праці “Війна з державою чи за державу? Селянський повстанський рух в Україні 1917–1921 років”

Війна з державою чи за державу? Селянський повстанський рух в Україні 1917–1921 років / Під заг. ред. В. Лободаєва; Авт. кол.: Д. Архірейський, П. Ісаков, М. Ковальчук, Д. Красносілецький, В. Лободаєв, Б. Малиновський, Ю. Митрофаненко, Д. Михайличенко, В. Резніков. ‒ Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2017. ‒ 400 с.

 

Перший розділ В. Лободаєва вказує на передумови виникнення повстанських загонів українських селян через призму вільнокозацького руху. Автор розвінчує усталені міфи щодо цього (зокрема, це дані зі спогадів Ю. Тютюнника про підтримку Звенигородським кошем Вільного козацтва виступу полуботківців і виїзду на Київ з метою допомоги заколотникам; твердження, що все Вільне козацтво було ідейним; що Вільне козацтво складалося з понад 60 тис. добре озброєних членів, що їх змарнував український уряд тощо). Автор вказує, що насамперед це був селянський, антипоміщицький рух з притаманним йому архаїчністю, локальністю та егалітаризмом (С. 27–28). Також, В. Лободаєв заперечує зв’язок Вільного козацтва 1917–1918 рр. з еміграційними схожими за назвами козацькими товариствами (С. 49). Загалом це чудовий розділ, але якщо в читача є жага до більш розширеного опису, то слід читати монографію автора “Революційна стихія”. Читати далі

Історичний фестиваль “Цивілізація”

27 травня 2018 р. в Києві біля Національного музею історії України відбудеться історичний фестиваль «Цивілізація». Це фестиваль “живої історії” під відкритим небом, який передбачає відтворення історичних періодів, побуту та атмосфери різних віків, починаючи з античності, і до ХХ століття.  Читати далі