Військово-історична конференція “Виборюючи незалежність”

Військово-історична конференція «Виборюючи незалежність»

24–25 травня 2018 року у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбудеться міжнародна наукова конференція «Виборюючи незалежність», присвячена 100-літтю проголошення / відновлення незалежності країнами Центральної та Східної Європи та створення національних збройних сил. За повідомленням організаторів конференції, 1918 рік став визначальним для всього Центрально-Східноєвропейського регіону: завершилася Перша світова війна, розпалися багатоетнічні імперії, і ряд країн регіону здобув власну державність. В Україні в той час тривала революція, що призвела до проголошення незалежності Українською Народною Республікою, утворення Української Держави та відновлення УНР Директорією. Сто років тому проголосили свою незалежність також Литва, Естонія, Польща, Латвія. Одночасно з процесом державотворення відбувалася розбудова збройних сил держав регіону, які одразу стали на захисті державної незалежності. Читати далі

Військово-історичний фестиваль «ПЕРЕМОГА.UA»

9 травня 2018 р. на території мототреку Пирогово відбудеться військово-історичний фестиваль «ПЕРЕМОГА.UA», приурочений до 73-ї річниці Перемоги та визволення Європи. На місці проведення заходу зберуться учасники руху військово-історичної реконструкції з усієї України, які відтворюють уніформу і побут різних учасників цього конфлікту: бійців Червоної армії, Вермахту, країн антигітлерівської коаліції, а також воїнів Української Повстанської армії. Більшість з відтворених реконструкторами військових формувань мають безпосереднє відношення до військової історії України, адже вони формувалися і воювали на нашій території упродовж 1939–1945 рр. Читати далі

Початок Північної війни і Україна, 1700–1706 рр.

Артем Папакін

“Україна – земля козаків”. Картуш з мапи України початку XVIII ст.

Події Великої Північної війни, а особливо участь у ній козаків, широко відомі в Україні. Як же не знати про війну, вирішальна битва якої сталася під Полтавою (1709), під час якої, до того ж, відбувся розкол українців – одні козаки були на боці Росії, а інші на чолі з гетьманом Іваном Мазепою воювали за шведського короля Карла ХІІ. Останніх, “мазепинців”, російська пропаганда на віки затаврувала як зрадників, а українська патріотична публіцистика зробила з них героїв, які, незважаючи на небезпеки, виступили на захисті незалежності Гетьманщини від Росії. Однак те, що Північна війна тривала на українських землях задовго до битви під Полтавою, є маловідомим фактом. Ба навіть стаття “Північна війна в Україні” у Вікіпедії визначає її хронологію як 1708–1713 роки! Насправді, хоча “російська кампанія” Карла ХІІ дійсно розпочалася у 1708 році, все почалося значно раніше… Читати далі

Реконструкція бою за Боярку

17 березня 2018 р. у м. Боярка Київської області відбудеться театралізована військово-історична реконструкція подій весни 1918 року – бою між Червоною армією і українським військом.

Як повідомляють організатори дійства, 1 березня 1918 року, сто років тому відбулося звільнення міста Боярка, що на Київщині, від російсько-більшовицької окупації. Здійснила це добровольча формація українського війська – Васильківський Кіш Вільного козацтва на чолі зі старшиною Армії УНР Іваном Горемикою-Крупчинським.  Читати далі

Як нащадки аварських воєнних колоністів стали слов’янами

Володимир Булишин

Слов’янський воїн VI–VII ст. Реконструкція Сергія Шаменкова

У наш час, очевидно, у першу чергу під впливом ідей американського дослідника румунського походження Флоріна Курти [13] все більше і більше набирають популярності різноманітні «постмодерністські» моделі появи етнічних та державних утворень, від яких ведуть свій «родовід» сучасні слов’яномовні нації та держави, а також – їхні сусіди [див. напр.: 1; 3; 9; 11; 15]. «Апофеозом» же ж цього «постмодернізму» на сьогодні, напевно, слід вважати «гаремну гіпотезу» краснодарського історика-аматора Ігоря Коломійцева [4; 6].

Однак думки, схожі до ідей Курти і Коломійцева, ще у першій половині 1980-х були висловлені тодішнім директором Українського наукового інституту Гарвардського університету Омеляном Пріцаком [14]. Україномовна версія цієї статті  вийшла 2003 р. у другому томі українського видання «Походження Русі» [8]. Читати далі